Всесильний Боже! Твою волю мені збагнути не дано...

• 

Деталі

Категорія: Поетична збірка

Опубліковано: П'ятниця, 12 липня 2013, 17:30

Автор: Лідія Новосад

Перегляди: 3096

Всесильний Боже! Твою волю вповні
Мені збагнути не дано,
Та прагну душу освятити
Служінням вірним і правдивим,
Знаменням хресним осінити
Свою дорогу до Твого Престолу.

Зі світла вічності, мов птаха,
Моя душа затріпотіла,
За Божим замислом одвічним
На грішну землю прилетіла.
І де їй знати було, Отче,
Що світ такий страшний, лукавий.
Чи стане сили, чи поможе
Господній Ангел, Боже правий,
Поміж людей пройти безгрішно,
Навчити їх Твоїй Любові?
Душа ридає так невтішно-
Згорає світ в пекельній змові.
Крізь муки совісті, страждання,
Крізь біль розлук, розчарування,
Крізь плетиво обмов і зрад,
Мій Боже, Ти мені порадь,
Не відвертай лиця від мене.
До тебе духом пригорнуся,
В молитві щирій розчинюся,
На крилах пам’яті душі
Полину в світ без суєти,
Де тиха радість день колише,
Рука Господня вічність пише,
Цвітуть не в’янучи сади,
Нема ні горя, ні біди,
І голос флейти в тім раю ,
У тім Едемському саду,
Душі на мить дасть забуття…
Прости, мій Боже ! Каяття
Освятить душу за зневіру…
Я – Твоя суть, Твоя клітинка,
Твій промінець у царстві зла.
Я – Плоть від Плоті, я – Твоя дитинка,
І знов душа, мов немовля,
Така ж пречисто-чиста-чиста,
Ані краплиночки гріха, як з первовіку…

Лідія Новосад