АБОРТАМ - НІ

  • Друк

В нашій країні з кожним роком катастрофічно зменшується населення. Уявімо, що кожного року з карти України зникає таке місто як Хмельницький (700 тис. населення). У 1991 р. в Україні було 52 млн. жителів, зараз - 46 млн., до 2025 року може зменшитись до 37 млн. Демографічна криза настільки гостра, що її масштаби загрожують українській державності.

Разом з тим за роки незалежності за різними даними було зроблено від 30 млн. до 40 млн. абортів: на кожну народжену дитину 2 аборти. Щодня в Україні робиться 700 абортів, щороку 500-700 тис., інші джерела наводять ще більш жахливішу цифру - 3 млн. абортів. Це стільки вбивається ненароджених дітей.

Суспільство не усвідомлює, що з моменту зачаття людина отримує найдорогоцінніший дар - безсмертну душу, і лише Бог є володарем життя і смерті. Людина стає людиною в момент зачаття і знищення її на певному етапі розвитку трактується , як вбивство.

Суспільство повинно усвідомити, що пряму відповідальність за аборт перед Богом несуть батьки дитинки, а також лікарі, представники влади. Лікарі, які покликані охороняти життя стають виконавцями вбивства ненароджених дітей, а це суперечить їхній меті та заперечує їхню лікарську гідність, що тоді для них значить клятва Гіпократа.

А який маємо жахливий акт, коли рідні батько або мати убивають своїх дітей, котрі ще на світ не прийшли, коли дитина ще не може сама боронитися.

Аборт є раною душі, оскільки батьки учинили смерть своїм дітям. Рани можуть зарубцюватися, але повністю ніколи не щезнуть.

Лікарі, медичні установи повинні інформувати батьків, особливо жінку про її призначення народжувати і виховувати дітей. Але спробуйте відвідати жіночі консультації і поговорити з лікарями. Ви ніде не знайдете інформацію про шкідливість аборту: моральну, фізичну та психологічну, і що це є гріхом та вбивством ненароджених дітей. Мені доводилось розмовляти з лікарями та медсестрами. В них навіть немає жодної думки, щоб протидіяти цьому ганебному явищу. Вони не усвідомлюють, що це є гріхом перед Богом та злочином проти людства. Лікарі покликані одними з перших пояснювати всім, хто до них звернувся, про наслідки цього вчинку, як тілесні, так і духовні. Але на мою пропозицію організувати в медичному закладі роз'яснювально-пропагандистську роботу та долучитися до руху проти абортів, я зустріла повне не порозуміння, навіть агресію.

Тоді стало ясно, що тут також панує вигода та гроші. Адже не для кого не секрет, що короткотермінова операція коштує від 50 до 300 доларів, отже швидка операція дає постійний прибуток.

Протидія цьому ганебному явищу повинна вирішуватись на державному рівні. Ті рухи, що створюють різні громадські та релігійні організації не можуть виконати тих функцій, які повинна взяти на себе держава.

Повинен бути прийнятий закон, згідно якого ст.27 Конституції України ухвалена б була дещо в іншій редакції, а самета посилити відповідальність за аборт. Повинні бути прийняті закони, де б на державному рівні забороняли передачі на радіо та телебаченні, які несуть в собі аморальність та бездуховність. Те, що зараз відбувається: бруд та деморалізація молоді, реклама ранніх статевих стосунків - все це сиплеться на не сформовану свідомість наших нащадків, працює на їх розтління та дебілізацію (не телебачення, а Содом і Гомора).

Замість всього цього повинні діяти програми, які б в засобах масової інформації, в школах та інших учбових закладах пропагували б здоровий спосіб життя, високий рівень духовних, моральних, етичних та культурних цінностей, стриманої відповідальної поведінки. Це найефективніший засіб профілактики абортів.

Не будьмо байдужими! Можна зробити свій болісний досвід чи не найпереконливішим аргументом на захист вселюдського права на життя. Суспільство повинно усвідомити, що аборти є злочином - геноцидом проти власного народу.

Осадча Тамара